Куркума

Автор: Ольга Ковмір Дата: 08.04.2025 Просмотров: 157 Комментарии : 0

Ботанічний — Curcuma domestica Valeton
India — Haldi
Arabic — Kurkum
English — Indian saffron, Turmeric
French — Curcuma, Safran des Indes, Terre-merite, Souchet des Indes
German — Curcuma, Kurkuma, Indischer Safran, Gelbwurz
Italian — Curcuma
Thai — Kha min

Куркума довга, турмерик, індійський шафран, жовтий корінь, халді, зарчава.

Купити куркуму мелену або куркуму корінь цілий ви можете, перейшовши в розділ Спеції та прянощі каталогу продукції.

Куркума рослина  Куркума корінь і порошок

Зміст

1. Що таке пряність куркума, ботанічний опис рослини.
2. Походження куркуми, розповсюдження і вирощування.
3. Заготівля спеції куркума.
4. Хімічний склад куркуми.
5. Властивості і застосування куркуми в кулінарії.
6. Корисні і лікувальні властивості куркуми, використання в медицині і косметології.

1. Що таке пряність куркума, ботанічний опис рослини.

Куркума (Curcuma longa L.), також відома як турмерик або індійський шафран — це багаторічна трав'яниста рослина, яка належить до родини імбирних (Zingiberaceae). Вона є одним із найпоширеніших представників роду Curcuma, який включає близько 40 видів. Наукова назва походить від латинізованого арабського слова "kurkum" — шафран. Куркуму вирощують переважно заради ароматних кореневищ, які використовуються в кулінарії, медицині та косметології.

Підземна частина рослини куркума представлена м'ясистим кореневищем, що має характерний яскраво-жовтий або помаранчевий колір на зрізі. Кореневища куркуми розгалужені, ароматні, з бульбоносними коренями, на кінцях яких утворюються відростки, відомі як "пальці". Надземна частина куркуми складається з прикореневих, широколанцетних або довгастих, світло-зеленого кольору листків, які утворюють несправжнє стебло, що може досягати висоти від 60 см до 1 м.

Суцвіття куркуми мають колосоподібну форму і досягають довжини 10–15 см. Квітки куркуми трубчасті, блідо-жовті, з двома безплідними пелюсткоподібними тичинками, що є їхньою особливістю. Плоди рослини трапляються рідко, маючи вигляд тристулкових коробочок. Розмноження куркуми здійснюється вегетативним способом за допомогою частин кореневищ, оскільки насіння утворюється надзвичайно рідко.

Куркума рослина в природі  Приквіток куркуми

Окрім куркуми довгої (Curcuma longa L.) в харчовій промисловості використовується ще 3 види куркуми.

Куркума зедоарія (Curcuma zedoaria L.), або цитварний корінь — рослина заввишки до 1,5 м із листям довжиною до 80 см із фіолетово-коричневими прожилками. Суцвіття утворюються весною, а кореневища цього виду куркуми мають камфорний запах і гірко-пекучий смак. Їх використовують як замінник куркуми довгої, зокрема у виробництві лікерів. Зазвичай продається не у вигляді порошку, а розрізаним на дрібні часточки коренем.

Куркума ароматна (Curcuma aromatica Salisb. L.) — ціниться у кондитерській промисловості більше, ніж класична куркума довга.

Куркума кругла (Curcuma leucorrhizae L.) — джерело куркумового крахмалю.

2. Походження куркуми, розповсюдження і вирощування.

Батьківщиною куркуми вважають Південно-Східну Індію та інші країни Південної і Південно-Східної Азії. Деякі її види можна знайти також у північній Австралії та тропічній Африці. У дикій природі куркума зустрічається рідко, оскільки її було окультурено ще понад 4000 років тому.

Куркума - рослина тепло- і вологолюбна, вона найкраще розвивається на легких піщаних або суглинистих ґрунтах з нейтральною реакцією. У природі куркума зустрічається на схилах пагорбів або в долинах, де рясне зволоження сприяє її зростанню.

Індія залишається найбільшим виробником, споживачем та експортером куркуми у світі, що свідчить про її значення в культурі, кухні та медицині країни. Історично куркума була базовою пряністю в Індії, де вона використовувалася не тільки в їжі, а й як барвник у косметиці, релігійних обрядах і текстильній промисловості. Її ароматні кореневища є джерелом натурального жовтого пігменту куркуміну, який застосовують для фарбування тканин, деревини, металів, шовку та бавовни.

З огляду на свої корисні властивості та яскравий колір, куркума швидко отримала визнання далеко за межами свого природного ареалу.

Поширення куркуми почалося з часів торгівлі прянощами, коли вона потрапила до Месопотамії, стародавнього Єгипту і Греції. Згодом рослину завезли до Китаю, де вона стала невід'ємною частиною традиційної медицини. У середньовіччі куркума поширилася по всьому ісламському світу, а її лікувальні властивості та універсальність зробили її цінною складовою торгівлі.

В Європу куркума потрапила завдяки арабським купцям ще в античні часи. Першим з європейців у 1280 р. згадав про неї Марко Поло у примітках до книги про його подорож до Китаю: "є також овоч, який має всі властивості справжнього шафрану, так само як запах і колір, і все ж таки це - не справжній шафран." У середньовічній Європі куркума була відома як "індійський шафран." З того часу куркума використовувалася як недорога заміна шафрану. Однак, куркума не має запаху шафрану і дає не червоно-помаранчевий, а жовто-помаранчевий колір. Справжню популярність вона здобула в Англії, де її досі широко використовують у традиційних стравах.

Сьогодні куркуму в великих масштабах культивують не лише в Індії, але й у Китаї, Індонезії, Шрі-Ланці, В'єтнамі, Ямайці, Філіппінах, у деяких частинах Західної Африки, У Перу, на Гаїті та Ямайці та інших тропічних регіонах світу.

Поле з куркумою  Зібраний врожай куркуми

На сьогодні куркума стала глобальною рослиною, що активно використовується не лише в традиційних індійських та азіатських кухнях, але й в сучасній світовій гастрономії та косметичній промисловості. Її кореневища використовують для виготовлення ефірних олій, які входять до складу парфумів і косметичних продуктів. Вона також відіграє важливу роль у сучасній медицині. У країнах Південно-Східної Азії куркума має особливе значення у релігійних обрядах і традиціях.

Її поширення — це приклад того, як природний ресурс із багатою історією вплинув на різні аспекти життя людства по всьому світу.

3. Заготівля спеції куркума.

Заготівля прянощі куркума включає кілька важливих етапів, які впливають на якість кінцевого продукту. В основному це процес збору, обробки та сушіння кореневищ рослини.

Перш за все, куркума збирається після завершення вегетаційного періоду, який триває близько 7-9 місяців. Коли рослина досягає повного дозрівання, її листя починають жовтіти й в’янути, що є основним сигналом до збору. В цей період підземну частину рослини, що включає материнське кореневище та бокові відростки ("пальці"), обережно викопують із ґрунту, щоб уникнути їхнього пошкодження. Потім кореневища куркуми очищують від ґрунту, відрізають надземну частину, відокремлюють бічні корені (саме вони йдуть на виготовлення прянощі) і миють.

Після очищення кореневища куркуми сортують, накривають листям і залишають на добу "пітніти". Цей процес сприяє випаровуванню вологи й рівномірному розподілу фарбувальної речовини.

Наступним етапом є відварювання свіжих кореневищ куркуми з додавання соди або обробка їх парою. Тривалість цього процесу становить 40-60 хвилин, поки кореневища не стають м'якими. Цей процес допомагає усунути «сирий» запах і сприяє клейстеризації крохмалю, завдяки чому кореневища куркуми набувають рівномірного жовтого кольору. Відварювання також зменшує гіркоту та запобігає процесу бродіння під час сушіння.

Після відварювання кореневища куркуми сушать. Це може бути зроблено на сонці, у спеціальних сушарках або в добре провітрюваних приміщеннях. Сушіння триває кілька днів, доки кореневища не втратять більшу частину вологи та стануть твердими. На цьому етапі вони набувають свого характерного аромату і яскраво-золотистого кольору.

Обробка врожаю куркуми  Торгові сорти куркуми

Останній етап передбачає шліфування і полірування висушених кореневищ куркуми. Це робиться або вручну, або струшуванням сухих кореневищ у мішку з камінням, або за допомогою спеціальних машин, щоб надати їм гладку поверхню. Вже у такому вигляді їх можна зберігати або використовувати для виготовлення куркумового порошку. Висушені кореневища куркуми зовні жовтувато-сірі, у зламі золотаво-жовті. Для отримання порошку куркуми висушені кореневища перемелюють до однорідної консистенції.

Свіже кореневище куркуми має дуже сильний пряний аромат, а запах сушеного набуває злегка лікарського відтінку. Хорошої якості мелена куркума повинна мати яскравий, темно-жовтий колір і свіжий, солодко-квітковий аромат з тонами імбиру та перцю та земляними відтінками.

Куркума поділяється на кілька торгових сортів залежно від регіону вирощування:

Allepey (вирощується в Кералі, Індія) — має насичений жовтий колір і високий вміст куркуміну (6,5 %); експортується переважно в США. Американські стандарти якості кореневищ передбачають вологість до 9 %, вміст куркуміну в межах 5–6,6 %, домішки не більше 0,5 % за вагою, а також твердість і яскраво-жовтий колір.

Madras (вирощується в Тамілнаді, Індія) — має гірчично-жовтий відтінок із нижчим вмістом куркуміну (3,5 %); експортується переважно у Великобританію.

West Indian (вирощується на Карибських островах) — блідо-жовтого коричневого кольору; використовується переважно локально.

Правильне зберігання заготованої куркуми також має значення. Кореневища або порошок куркуми слід зберігати в герметичній тарі, захищеній від світла, вологи та різких запахів, щоб зберегти їхню якість і довговічність. Фарбуюча речовина куркумін швидко руйнується під впливом світла. При правильному зберіганні висушені кореневища куркуми можуть тривалий час не втрачати своїх властивостей.

4. Хімічний склад куркуми.

Куркума має складний і багатий хімічний склад, який є джерелом її корисних властивостей та унікальних характеристик. Основними активними сполуками куркуми є куркуміноїди, до яких належать куркумін, деметоксикуркумін та бісдеметоксикуркумін. З них найбільш вивченим і відомим є куркумін, що відповідає за яскраво-жовтий колір рослини та має потужні антиоксидантні, протизапальні та антимікробні властивості.

Окрім куркуміноїдів, куркума містить ефірні олії, які складаються з турмерону, атлантону та зингиберону. Ці сполуки надають куркумі характерного аромату та додаткових лікувальних властивостей. Ефірні олії також сприяють її антисептичній та протизапальній дії.

Крім того, куркума багата на вітаміни та мінерали, включаючи вітаміни С, Е, К, а також залізо, магній, калій, цинк, фосфор, йод. Рослина містить невелику кількість білків, жирів, клітковини та вуглеводів, що робить її корисним доповненням до раціону.

Також слід згадати про присутність поліфенолів, флавоноїдів, алкалоїдів та смол, які додатково посилюють антиоксидантні та лікувальні властивості куркуми. Весь цей комплекс речовин робить куркуму не лише цінною пряністю, але й важливим компонентом у традиційній медицині та сучасній науці.

Свіжий корінь куркуми  Свіжий очищений корінь куркуми

5. Властивості і застосування куркуми в кулінарії.

Куркума — унікальна пряність, яка одночасно виконує функцію спеції та натурального барвника. Її смак характеризується ніжною гіркотою, легкою пекучістю і теплими нотами злегка пряної пікантності. Запах куркуми є насиченим, теплим, пряним, квітковим, злегка мускусним, з нотками дерева та землі і тонами імбиру. Саме ці характеристики додають стравам глибини й неповторного аромату. Однак використовувати кукруму треба помірно і обережно, оскільки у великій кількості куркума може зробити страву гіркою.

Наприклад, середня доза для плову становить 1/4 чайної ложки на 1 кг рису.

Завдяки її здатності надавати продуктам яскравий золотисто-жовтий колір, куркума знайшла широке застосування в кулінарії, харчовій промисловості та навіть кондитерському виробництві як природний барвник і ароматична добавка.

В домашній кулінарії куркума є незамінним інгредієнтом у таких стравах.

М'ясні, рибні та овочеві страви. Її додають до рагу, до смаженого та запеченого м’яса й риби, до страв на грилі, омлетів, картоплі. Куркума чудово поєднується з бобовими, такими як сочевиця, нут та квасоля.

Куркума додає яскраво-жовтий колір різним супам, бульйонам із домашньої птиці, світлим соусам та підливам. Її також використовують у маринадах для овочів разом із оцтом, приправляють куркумою овочеві салати.

Рис та макарони. Куркума додає рисовим і пастовим стравам красивого золотистого кольору та легкого пряного смаку, що особливо цінується в країнах Азії та Середнього Сходу.

Окрім традиційної кулінарії, куркума стає популярною в сучасній гастрономії як інгредієнт у випічці, кондитерських виробах і навіть десертах. Її теплі нотки чудово підходять для створення незвичайних ароматичних профілів у пудингах, печиві, тістечках чи мусах, а її фарбувальні властивості надають їм привабливого зовнішнього вигляду.

Завдяки антиоксидантним властивостям куркума часто використовується також у смузі, чаях та напоях, таких як "золотий латте". Золотий латте – це кокосове, вівсяне або натуральне молоко з медом і такими прянощами як куркума, імбир, кориця і перець. Або наш варіант - чай для імунітету - куркума, імбир, кориця, гвоздика.

Куркума гармонійно поєднується з усіма іншими спеціями, що робить її універсальною приправою.

Сушений корінь куркуми  Сушений корінь і порошок куркуми

У харчовій промисловості.

Куркума широко застосовується для фарбування масла, маргарину, сирів, йогуртів, солодких напоїв і лікерів. Її додають у склади гірчичних соусів, салатних заправок і сироваткових продуктів. Завдяки жиророзчинності куркуміну (фарбувального компонента куркуми) її використовують для збереження яскравих кольорів у багатьох харчових продуктах, навіть при тривалому зберіганні.

Куркума також відіграє важливу роль у консервації продуктів, адже її природні антисептичні властивості сприяють тривалому зберіганню страв. Завдяки цим властивостям її використовують у виробництві соусів, консервів і маринадів.

Національні особливості застосування куркуми.

На своїй батьківщині в Індії, яка є найбільшим споживачем куркуми у світі, цю пряність додають практично в усі страви. Її додають до супів, бульйонів, страв з овочів, бобових та картоплі, використовують для фарбування рису та солодких страв. І не тільки заради смаку і аромату, а в першу чергу через бактерицидні властивості куркуми, що допомагає запобігти харчовим отруєнням у спекотному кліматі з не найкращою санітарією. В Індії куркума є основою не лише багатьох традиційних страв, а також і сумішей прянощів, таких як каррі і масали.

В Азії куркума є обов’язковим компонентом для приготування плову. Її додають на завершальному етапі перед закладкою рису або після приготування тушкованого м’яса та овочів. Використовується куркума також для приготування відварної баранини та супів.

Європейська кухня. Куркуму рідко використовують у Європі, винятком є Англія. Тут її додають до м’ясних і овочевих страв, яєчні, салатів і соусів. В інших країнах Європи куркума популярна як барвник для масла, сирів, гірчиці та кондитерських виробів.

У східній частині Індонезії популярна така страва як жовтий рис, що отримує свій колір від свіжої чи сушеної куркуми. На Балі, де сповідують індуїзм, готують nasi kuning - з рису, куркуми, кокосового молока та ароматного листя (індонезійський лавровий лист, лимонна трава та панданус). Воно вважається культовим блюдом і присвячується богам. І серед інших дарів мешканці Балі підносять храмам і котли жовтого рису. На Яві, найбільш населеному індонезійському острові, панує іслам, проте жовтий рис і тут вважається чимось на кшталт священної страви.

У Південно-Східній Азії віддають перевагу свіжій куркумі. Наприклад у Таїланді, свіжі кореневища ріжуть і натирають і додають у супи.

Завдяки своїм властивостям куркума залишається важливою частиною кулінарних традицій багатьох культур.

6. Корисні і лікувальні властивості куркуми, використання в медицині і косметології.

Куркума з давніх часів вважається не лише пряністю, а й лікарською рослиною завдяки своїм численним цілющим властивостям. Її головні компоненти — ефірна олія, куркумін (жовтий пігмент), а також горечі та крохмаль, які забезпечують протизапальну, жовчогінну, антибактеріальну та загальнозміцнюючу дію. Куркума широко застосовується в народній медицині, а також знаходить місце в офіційній медицині та косметології.

Лікувальні властивості куркуми.

Оздоровлення травної системи. Куркума має жовчогінну дію, сприяє утворенню та виділенню жовчі, покращує функцію шлунково-кишкового тракту. Її рекомендують при гастритах, язві шлунка, гепатитах, захворюваннях печінки та жовчного міхура. Додавання куркуми в їжу стимулює апетит і виділення шлункового соку. Препарати з куркуми також ефективні для нормалізації роботи підшлункової залози.

Очищення крові та регулювання холестерину. Антиоксидантна властивість куркуми допомагає знижувати рівень холестерину в крові, очищує кров та сприяє виведенню токсинів. Вона активізує ферменти шлунково-кишкового тракту, полегшуючи детоксикацію організму. Сприяє профілактиці атеросклерозу.

Протизапальна дія. Завдяки вмісту куркуміну, куркума має протизапальні властивості. Її використовують при лікуванні запальних процесів, таких як артрит, та для зняття спазмів і головного болю у поєднанні з іншими лікарськими рослинами.

Антибактеріальні та ранозагоювальні властивості. Куркума ефективна при лікуванні шкірних захворювань, ран, порізів, гнійних уражень, а також при усуненні висипів та свербіння. У вигляді присипок порошок куркуми сприяє швидкому загоєнню ран. Також завдяки своїй антибактеріальній дії куркума є ефективним засобом в період сезонних застуд.

Протиракові властивості. Останні дослідження показують, що деякі компоненти куркуми (зокрема, бисдеметоксикуркумін) здатні стимулювати імунну систему та фагоцитоз бета-амілоїду, що відкриває перспективи для лікування хвороби Альцгеймера й онкологічних захворювань.

Допомога при діабеті та інтоксикаціях. На ранніх стадіях діабету куркуму застосовують як природний засіб для регуляції рівня цукру в крові. Її препарати ефективні при інтоксикаціях, оскільки вони допомагають організму виводити шкідливі речовини.

Антипаразитарна дія. Куркума є природним засобом проти паразитів завдяки своїм антимікробним і антигельмінтним властивостям. Її екстракт ефективно бореться з бактеріями, грибками та кишковими паразитами, допомагаючи очищати організм. У народній медицині куркума застосовувалася як допоміжний засіб при лікуванні глистів і інших паразитарних інвазій.

Нормалізація обміну речовин. Куркума сприяє підтриманню нормального рівня метаболізму, активізуючи ферменти, які беруть участь у травленні. Вона допомагає регулювати рівень цукру та жирів у крові, що особливо корисно при профілактиці й лікуванні ожиріння та метаболічного синдрому. Регулярне вживання куркуми в помірних кількостях може підтримувати здорову вагу тіла та покращувати засвоєння поживних речовин.

Нормалізація роботи серцево-судинної системи. Куркумін, що міститься у куркумі, має антиоксидантні та протизапальні властивості, які сприяють здоров’ю серця та судин. Він знижує рівень «поганого» холестерину (LDL), регулює артеріальний тиск і запобігає утворенню тромбів. Куркума також покращує циркуляцію крові, сприяє зміцненню судинних стінок і знижує ризик серцево-судинних захворювань, таких як атеросклероз.

Стимуляція роботи мозку і покращення пам’яті. Куркума має нейропротекторні властивості. Її активні сполуки стимулюють роботу мозку, покращують пам’ять і концентрацію. Дослідження показали, що куркумін допомагає захищати мозкові клітини від окислювального стресу та запальних процесів, які є одними з основних чинників дегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера. Вживання куркуми також може сприяти стимулюванню нейротрофічного фактора мозку (BDNF), який впливає на утворення нових нейронів.

Загальне зміцнення імунітету. Куркума є потужним імуномодулятором, який допомагає організму протистояти інфекціям та шкідливим впливам. Куркумін стимулює активність лейкоцитів та інших клітин імунної системи. Її антиоксидантні властивості захищають клітини від пошкодження вільними радикалами, що сприяє загальному зміцненню організму. Регулярне вживання куркуми у поєднанні з теплим молоком та медом — популярний засіб у багатьох культурах для підвищення захисних сил організму.

Свіжа стигла куркума  Сушена мелена куркума

Застосування куркуми в косметології.

Куркума вже століттями використовується для догляду за шкірою. Її часто змішують із кунжутною або сандаловою олією для створення масажних сумішей. Вона має такі властивості:

Для шкіри. Маски з куркумою рекомендуються для сухої шкіри, оскільки вони живлять і зволожують її. Куркума допомагає при шкірних запаленнях, подразненнях і висипах, а також покращує загальний стан шкіри.

Для волосся. Куркума у поєднанні із сандаловою олією використовується для зміцнення волосся та боротьби з випадінням.

Проти старіння. Завдяки антиоксидантним властивостям куркума допомагає боротися зі старінням шкіри та підтримувати її молодий вигляд.

Використання у медицині

Куркуму застосовують у традиційній медицині багатьох країн. В Індії її додають до гарячого молока з маслом та медом для загального зміцнення організму. Також її використовують для полегшення симптомів захворювань нирок, печінки та жовчного міхура. В китайській та японській медицині куркума зедоарія (схожа на куркуму рослина) використовується як антисептик та засіб для поліпшення травлення.

В офіційній медицині куркума, попри обмежене використання, входить до складу препаратів для лікування інтоксикацій, захворювань шлунково-кишкового тракту, а також у косметичних продуктах проти ультрафіолетового випромінювання.

Висновок

Куркума є унікальною рослиною, що поєднує в собі не лише кулінарну цінність, а й численні лікувальні властивості. Її природні компоненти — куркумін, ефірні олії та антиоксиданти — роблять її незамінним засобом у боротьбі з багатьма недугами, а також універсальним інгредієнтом для догляду за шкірою й волоссям. Завдяки цим властивостям куркума залишається важливим елементом як традиційної, так і сучасної медицини та косметології.


Наш інтернет магазин спецій SpiceryShop.com.ua запрошує Вас в розділ Спеції та прянощі каталогу продукції, де Ви можете купити куркуму та інші натуральні спеції. А детально про те, як у нас відбувається продаж спецій, прянощів, приправ, сушених овочів та інших корисних продуктів на вагу Ви можете дізнатися в розділах Про магазин і Оплата і доставка.

Теги: куркума

Связанные товары

Связанные статьи

Крокети з консервованої риби і картоплі

Крокети з консервованими РИБИ І КАРТОПЛІ - за рахунок цікавої комбінації прянощів, в яку входить часник, кориця, кардамон, імбир і інші, набувають незвичайний смак і аромат.

Детальніше

Гарбузова запіканка

Гарбузовий ЗАПЕКАНКА - до осіннього сезону рецептів з гарбузом. Проста і корисна запіканка з гарбузом, сиром і прянощами.

Детальніше

Індичка з барбарисом запечена

ИНДЕЙКА З барбарису запечена - індичка з родзинками, медом, барбарисом і іншими прянощами, запечена в фользі в духовці.

Детальніше

Нутовая млинці з куркумою

Нутовая МЛИНЦІ з куркумою - дієтичні млинці з нутовой борошна, багатої білком, клітковиною, мінералами і вітамінами.

Детальніше

Упма

УПМА - традиційний південно-індійський сніданок. По суті, це манна каша з овочами, горіхами і (звичайно!) Спеціями. Горіхи - арахіс або кешью. Овочі варіюються на всі лади - чого тільки не зустрінеш в різних версіях цієї страви! Я представляю Вам свій улюблений, авторський, рецепт.

Детальніше

Лимонний кекс з куркумою

ЛИМОННИЙ кекс з куркумою - На цей рецепт мене надихнула Олена Левицька: до того я ніколи не пробувала додавати куркуму в солодку випічку. Вийшло просто неймовірно!

Детальніше

Домашня аджика

ДОМАШНЯ АДЖИКА - одна з найпопулярніших сезонних заготовок. Пропонуємо наш рецепт аджики з багатим букетом прянощів і трав. У процесі приготування ми отримаємо не тільки саму аджику, але і супутній продукт - соус, дуже схожий на табаско.

Детальніше